Бізнес на землі: інтереси і страхи фермерів та інвесторів . MediaPort

02.10.2015

Бізнес на землі: інтереси і страхи фермерів та інвесторів

З прийняттям Закону про ринок земель українські фермери бояться втратити наділи, а без закону зарубіжні інвестори не готові вкладати гроші. Що ще заважає припливу іноземних інвестицій в сільське господарство?

Фермер Володимир Татаренко в Харків на німецько-український агропромисловий форум «AgroInternational2011» приїхав з Первомайського району. Його підприємство орендує близько 600 гектарів землі. Вирощують в основному зернові культури: пшеницю, овес, ячмінь, гречку.

Володимир Татаренко, голова ФГ «Київська Русь»: «Мене цікавить, де б ми могли знайти контакти з німецької сторони саме фермерського руху. Ми стоїмо на порозі прийняття закону про ринок землі. Нам важливо бачити перспективу розвитку фермерського руху. Важливі контакти середніх і малих фермерських господарств».

Бізнес на землі: інтереси і страхи фермерів та інвесторів . MediaPort

Розглядають фермери і «товарні» пропозиції німецьких фірм.

Володимир Татаренко, голова ФГ «Київська Русь»: «Наприклад, питання насіння. Ми знаємо, що німецька сторона в цьому питанні, селекції, просунулася далеко в Європі по застосуванню технологій в обробці».

Однак покупка нового обладнання, насіння або добрив все ж хвилює аграріїв куди менше, ніж майбутні зміни в правилах гри на земельному ринку, пов’язані з можливим прийняттям Закону «Про ринок земель» та скасуванням мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення.

Володимир Татаренко, голова ФГ «Київська Русь»: «Є такі побоювання, що фермери можуть залишитися без землі. Сьогодні не багато фермерів дозволять купити собі землю через відсутність фінансових коштів. У великих компаній грошей побільше. Важливо якось підстрахуватися, знайти виходи з цієї ситуації. Хотілося б, щоб першочергове право купівлі землі було у того, хто на ній працює».

Поки аграрії не отримають право власності на землю, на якій працюють, іноземні інвестори не готові розглядати серйозні спільні проекти. Однак з тим, що держава, формуючи ринок землі, має звернути особливу увагу на фермерів, зарубіжні експерти повністю згодні.

Маріус Піррінгер, експерт з сельхозрынку України: «Якщо сільське господарство потрапить в руки спекулянтів або великого агрохолдингу — це ні Україні, ні сільському господарству не допоможе. Потрібно думати по-іншому. У держави повинен бути інтерес зміцнити маленькі сільгосппідприємства і допомогти їм. А для швидкого розвитку таких підприємств потрібні закордонні інвестиції».

Бізнес на землі: інтереси і страхи фермерів та інвесторів . MediaPort

Крім відсутності ринку землі, зупиняють зарубіжних бізнесменів та інші особливості країни. В тому числі, і відсутність повної інформації.

Маріус Піррінгер, експерт з сельхозрынку України: «Форум — як система працює, щоб промацувати ринок: які люди, які цілі у них. Про Україну ніхто нічого не знає. Ніхто не хоче інвестувати. Європа знає два міста — Київ і Донецьк».

Також серйозною перешкодою для інвесторів як і раніше є нестабільна політична ситуація і корупція.

Фолькер Зассе, радник з питань продовольства, сільського господарства, захисту прав споживачів та охорони навколишнього середовища Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні: «Німецький інвестор може вкладати в будь-яку область. Тут мова йде про те, щоб умови були стабільні і адекватні для інвестора. Будь-який міжнародний інвестор не любить великі коливання. Тут потрібна стійкість, прозорість і справедливість. Деякі міжнародні інвестори бояться їхати сюди».

Маріус Піррінгер, експерт з сельхозрынку України: «Для українських підприємств легше — більшістю управляє важливий та багатий, впливовий чоловік, який має шляхи впливу. Він може грати в судовій системі, в управліннях. А іноземець таких можливостей не має».

Бізнес на землі: інтереси і страхи фермерів та інвесторів . MediaPort

Тим не менш до української землі інвестори придивляються давно і предметно. Озвучують цифри.

За словами Пиррингера, один гектар українських чорноземів оцінюється в 2-2,1 тисячі євро. Для ефективного господарювання в один гектар потрібно вкласти ще до 700 євро.

Маріус Піррінгер, експерт з сельхозрынку України: «Всього в країні 31 мільйон гектарів орних полів. Тобто для запуску ринку землі в країні потрібно додатково 90 мільярдів євро, а це приблизно третина валового доходу країни».

Таких грошей в Україні немає, впевнені іноземні експерти, а значить — без іноземних інвестицій країні все одно не обійтися. Як втім не обійтися і іноземним компаніям, які бажають вести сільгоспбізнес в Україні, без українського партнера.

Згідно з проектом Закону про ринок земель, купувати землі сільськогосподарського призначення зможуть тільки громадяни України, фермерські господарства, держава в особі Державного агентства земельних ресурсів України або територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування. Іноземні громадяни такого права не отримають.

У будь-якому випадку починати предметна розмова про спільному бізнесі на землі, говорять іноземні інвестори, можна буде тільки після того, як закон буде прийнятий і вступить в силу.

Поки документ пройшов тільки саму першу стадію. 20 червня законопроект «Про ринок земель» затвердив Кабінет Міністрів України. Незабаром, обіцяють у Кабміні, його зареєструють у Верховній Раді. Але чи буде парламент розглядати законопроект найближчим часом, сказати складно, враховуючи непросту долю законодавчого врегулювання продажу землі сільськогосподарського призначення.

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення був введений в 2001 році, коли після отримання колишніми членами колгоспів і радгоспів на руки державних актів, що давали їм право власності на земельні паї, нові власники намагалися тим чи іншим чином перетворити власність в гроші, а в законодавстві відсутні норми, що регулюють ринок землі.

Мораторій повинен був закінчитися 1 січня 2005 року. Передбачалося, що за цей час всі необхідні закони щодо організації ринку землі будуть прийняті. З тих пір термін дії мораторію продовжували вже кілька разів, все з тієї ж причини відсутності потрібних законів. Останнє таке рішення Верховна Рада прийняла 22 грудня 2009 року — тоді термін відсунули до 1 січня 2012 року.

Довідка.

«AgroInternational2011» міжнародний агропромисловий форум для Харківського регіону, який пройшов у Харківському національному технічному університеті сільського господарства 18 червня. На ньому представники фермерських господарств області обмінялися контактами з німецькими виробниками агротехніки і дізналися про механізми фінансування галузі. Форум зібрав більше 130 учасників: були присутні представники фермерських господарств, юридичних фірм і страхових компаній, голови районних адміністрацій, консультанти та аналітики. З них понад 20 німецьких виробників агрохімії, насіння та обладнання, представників банків з німецьким капіталом. Організатори форуму: агропромислова група «АГРОТРЕЙД», Генеральне консульство Федеративної Республіки Німеччина р. в Донецьку.

Короткий опис статті: фермерські господарства україни

Джерело: Бізнес на землі: інтереси і страхи фермерів та інвесторів | MediaPort

Також ви можете прочитати